Пам'ятки для учнів

Яким має бути мовлення учнів

У ході уроку історії вчитель звертає велику увагу на всебічний розвиток мовлення учнів. До усної відповіді учнів ставлять такі вимоги:

Ø змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;

Ø логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;

Ø багатство мовлення – уживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мовлення зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;

Ø  емоційність і виразність – яскраве й образне висловлення думки й    почуття, вміле добирання прикладів, точність слова;

Ø правильне вживання слів – забезпечується додержанням норм української літературної мови, відсутністю слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильною вимовою і написанням історичних термінів.

Вимоги до учнівського зошита з історії 

Ведення конспекту учнями є важливою складовою частиною уроку. В учнівський зошит записують:

а) тему та план уроку;

б) визначення головних історичних понять;

в) тези лекції вчителя;

г) цитати;

д) календарі подій;

є) різноманітні таблиці та схеми;

ж) цифровий матеріал тощо.

Для ведення зошита треба знати умови успіху:

1. Виділення головного.

2. Уникнення надмірної деталізації.

3. Логічний виклад матеріалу.

4. Постійний і систематичний запис в зошиті.

Записи мають бути акуратними, без помилок, основні думки і ключові ідеї бажано підкреслювати маркером.

Етапи роботи з історичною картою 

1. Ознайомлення з історичними картами.

2. Вибір потрібної історичної карти.

3. Визначення місцезнаходження на карті об’єкта, про який іде мова.

4. Уявлення за допомогою карти історичних подій (напрямків походів, місць битв, стратегічних планів полководців, районів народних повстань і  національно-визвольних рухів тощо); економічного розвитку, побуту, культурного поступу чи іншої епохи.

5. Прочитання історичної карти:

а) аналіз історико-географічних образів;

б) порівняння історико-географічних образів;

в) узагальнення історико-географічних картин.

    Як визначити місце історичних подій у просторі

(використання карти як історичного джерела)

·        правильно займіть позицію біля карти (так, щоб не заступати природне освітлення карти);

·        запам'ятайте, що коли ви стоїте навпроти карти, наверху буде північ (південь – унизу), а зліва – захід (відповідно, справа – схід);

·        навчіться читати легенду карти – її умовні позначення. При всій різноманітності карт однотипні факти, події та явища – кордони та столиці, райони повстань, напрями головних ударів і місця битв тощо – зображуються на них схожими позначками;

·        зверніть увагу на написи, діаграми, таблиці, портрети, рисунки, які є на карті, і ви зрозумієте, що є резон у твердженні „Карта – це державна шпаргалка”;

·        працюючи з контурною картою, користуйтеся кольоровими олівцями, робіть умовні позначення;

·        на дрібномасштабних картах окремі позначки робіть цифрами, які включайте в умовні позначення, це впливатиме на естетику виконаної Вами роботи.

Як  аналізувати історичні факти, події, явища та процеси

        Історичний факт – першоцеглинка історичних знань. Він непотворний, як неповторні простір і час, де він протікає, оскільки вони перебувають у постійному русі.

         Історична подія – сукупність логічно завершених та обмежених у просторі й часі історичних фактів.

         Історичне явище – комплекс аналогічних історичних фактів або їх ознак, які зберігалися чи зберігаються протягом певного часу та в певному просторі (території).

    Історичний процес – ланцюг взаємопов'язаних у часі й просторі причинно-наслідковими зв'язками історичних подій і явищ:

·        коли відбувалися чи проходили ці факти, події, явища чи процеси;

·        де вони проходили;

·        за яких історичних обставин вони проходили; які події пройшли напередодні;

·        який розвиток вони отримали надалі;

·        яка соціальна верства чи верстви були основними учасниками події;

·        яку роль відіграли тут історичні особи та чиї інтереси вони відображали;

·        який слід залишили ці факти, події чи процеси в історії регіону, країни чи світу;

·        випадковим чи закономірним був саме такий перебіг подій та які вони      мали наслідки;

·        які альтернативи розвитку існували за тих історичних умов; а як би повелися ви за таких умов?

 Як  аналізувати події з хронологічної точки зору

(локалізація подій у часі)

-         коли пройшли ці події, як довго вони тривали, в якій послідовності проходили;

-         на який період історії людства вони припадають;

-         як ця  подія співвідноситься з іншими подіями чи процесами;

-         як ця подія кореспондується з однотипними подіями чи процесами вітчизняної та регіональної історії;

-         складання хронологічних чи синхроністичних простих чи складних таблиць.

Як сформувати історичні поняття

1.     Створіть цілісну картину історичного явища, у якому відбито всі істотні ознаки явища.

2.     Виділіть істотні ознаки явища.

3.     Визначте термін, що закріплює дане поняття.

4.     Випишіть значення терміна зі словника.

5.     Виконайте завдання з використанням нового поняття, вживання нового терміна.

6.     Виробіть уміння оперувати новими поняттями застосовувати його для пізнання нового історичного матеріалу або для аналізу його з нових точок зору.

 Як порівнювати однотипні явища і події

 Порівняння – це розумова операція, спрямована на встановлення рис схожості та відмінності між певними історичними подіями, явищами чи процесами.

1. Визначи, які факти і події будете порівнювати (підготувати хронологію цих подій).

2. Визначи питання, за якими можливе порівняння. Запиши їх у певній послідовності.

3. Дай відповідь на питання.

4. Проаналізуй відповіді, визнавчивши спільне і відмінне у характеристиці явищ і подій.

5. Зроби висновки після відповідного аналізу.

Як узагальнювати історичні явища чи процеси

Узагальнення – визначення загальних, суттєвих ознак історичного явища чи процесу, формулювання провідних понять чи ідей того, що опрацьовано чи вивчено; узагальнення ґрунтується на аналізі та синтезі та йде від простого до складного (від конкретного до абстрактного).

• Виділіть головне поняття в отриманому завданні.
• Перевірте, як ви зрозуміли його зміст.
• Відберіть основні, типові факти з опрацьованого матеріалу.
• Проаналізувавши їх,  виділіть спільні риси.
• Сформулюйте провідну ідею, вектор розвитку явища чи процесу.

Як працювати з параграфом підручника 

1. Прочитай увесь параграф, склади ці­лісну уяву про описані в ньому події, явища. Уважно розглянь карти, схеми, інші ілюстрації.

2. Зверни особливу увагу на виділені в підручнику факти, висновки, ідеї.

3. Склади розгорнутий план — він полегшить підготовку домашнього за­вдання.

4. Постарайся пов'язати з матеріалом параграфа те, що побачив і почув на уроці, що записав у зошит.

5. Пригадай, що ти читав на дану тему.

6. При необхідності переглянь парагра­фи, що вивчались раніше.

7. Якщо щось здається незрозумілим, або якесь запитання зацікавило тебе, звернись до словника.

8. Перевір, чи знаєш ти матеріал теми, перекажи його, спочатку користую­чись планом, потім без нього.

9. Підготуй відповіді на запитання й за­вдання, які вміщені в кінці параграфа. Виконай завдання, запропоновані вчителем.

Як навчитися конспектувати

  Конспектування – це стислий виклад основного змісту прочитаного (почутого).

-         Кілька разів прочитайте текст, постарайтеся засвоїти його зміст в цілому.

-         Розділіть текст на окремі блоки (відносно самостійні частини).

-         Зробіть аналіз кожної із частин, виділивши в ній головне.

-         Сформулюйте тези і випишіть вислови, які їх аргументують.

-         Запишіть основні положення та ідеї тексту або почутої інформації.

Як підготуватись до відповіді  на уроці історії

      Відповідь з історії це не просто уміння переказати підручник, а вмі­ти описати події, висловити ідеї, процитувати документи, зробити висновки.

      Робота над матеріалом підручника — це лише підготовка до відповіді, а переказування підручника не є справжньою відповіддю.

· Ти маєш бути готовими до різних прийомів оцінювання навчальних досягнень.

· Учитель може вимагати розкрити будь-яку подію.

· А може вимагати розповіді за всією темою.

· Ти повинен бути готовими до різних завдань.

· В усякому разі, пригадай найголовніші проблеми та план від­повіді за всім матеріалом.

      І прийом відповіді — за хронологічним порядком. Почни з опису причин. Потім перейди до опису подій, їх оцінки.

      ІІ прийом відповіді — проблемний. Можеш розпочати з опису подій у найголовніших їх рисах, а потім дати відповідь на  ряд за­питань:

· з чим пов'язана дана подія?

· які протилежності, закономірності лежать в її основі?

· чому вона виявилась можливою?

      Перерахувавши ці проблеми, дай кожній аргументовану відповідь, а в кінці розкрий значення та характер даної події. Якщо можеш, опиши та поясни всі події в цілому, зробивши це, ти зможеш дати відповідь на будь-яке запитання.

І ще одна порада: Готуючи домашнє завдання, включай отримані знання в систему раніше отриманих знань. Кожна подія – результат довгої низки подій. У цій події проявляються закономірності, які діяли протягом даного періоду, та загальний закон історії.

Вчись складати план

1. Уважно прочитати назву теми плану, текст параграфа і відібрати тільки той матеріал, котрий висвітлює тему плану.

2. З’ясувати зміст матеріалу в цілому.

3. Визначити характер викладу матеріалу (сюжетний, пояснювальний, конспективний), з’ясувати зміст матеріалу в цілому.

4. Залежно від виду плану обрати один з визначених шляхів:

- якщо план простий,     розділити текст на завершені за змістом частини, визначити в них головну думку, чітко, ясно, конкретно сформулювати їх і записати;

 - якщо план розгорнутий,   порівняти головні думки між собою і записати у вигляді основних пунктів, знайти положення, яке пояснює, висвітлює головні думки, записати їх у вигляді підпунктів.

5.  Склавши план первірити, чи розкриває він зміст теми, чи допомагає засвоїти матеріал, уявити картину історичної події, зрозуміти причини історичних подій і явищ, зробити висновки.

Як скласти розповідь

План

1. Зав’язка-факт, з якого починається подія.

2. Кульмінація- момент найбільшого напруження в розвитку події.

3. Розв’язка- заключна дія,результат події.

4. Значення події для подальшого розвитку історії .

Як скласти розповідь за малюнком

1.     Уважно розгляньте  малюнок, прочитайте  до ньогонадпис .

2.     Поміркуйте над темою малюнка.

3.     Складіть план розповіді.

4.     Вкажіть час, місце події.

5.     Розкажіть про людей, що зображені на малюнку, опишіть їх зовнішність.

6.     Опишіть предмети, що зображені на  малюнку.

7.     Зробіть висновок, висловіть своє ставлення до зображення .

Як скласти історичний портрет

1.     Познайомитись із історичним часом (епохою) в якому проходило життя та діяльність (творчість) діяча.

2.     Визначити походження (стан) цієї людини.

3.     Як відбувалось становлення особистості історичного діяча (родовід, дитинство, освіта, особисті якості й риси характеру).

4.     Прослідкувати та проаналізувати періоди його становлення як діча або митця.

5.     Які завдання визначала головними у своїй діяльності ця особистість.

6.     Визначити методи (шляхи реалізації) його діяльності.

7.     Назвати найбільш видатні його справи, яким цілям вони служили.

8.     Як ви оцінюєте його діяльність?

9.     Зроби висновок (чи прогресивна роль цього діяча в історії).

  Як давати характеристику пам'ятці культури

· Визначити пам'ятку культури: літератури, музики, образотворчого мистецтва, архітектури, скульптури.
· До якого історичного періоду відноситься та чи інша пам'ятка культури.
· Хто автор цієї пам'ятки? Що тобі відомо про нього?
· Назви характерні риси пам'ятки: тема; стиль та інше.
· Дайте оцінку пам'ятці (вклад в розвиток світової культури).

 Пам'ятка вивчення повсякденності

1.Вплив навколишнього середовища на спосіб життя людини.

2.Що визначало долю людини, її інтереси й життя?

3.Роль церкви в житті суспільства.

4.Будні і свята села і міста.

5.Ставлення до війни.

6.Житло, домашнє начиння, їжа, одяг людини. 

7.Особливості етикету.

8.Ритм життя в певну епоху.

9.Як здійснювався зв'язок між людьми, містами й державами, як розширювались уявлення про світ?

10.Визначте спільне й відмінне у традиціях, етикеті у той час і в наші дні.

План характеристики архітектурної пам'ятки

1.  Назва архітектурної пам'ятки.

2.  Вигляд архітектурної пам'ятки.

3.  Призначення пам'ятки.

4.  Час створення і місце будування.

5.  Держава, в якій створено архітектурну пам'ятку.

6.  Замовник або ініціатор створення.

7.  Автор (архітектор).

8.  Матеріал для будівництва.

9.  Основні компоненти споруди.

10. Споруда поодинока чи збудована в ансамблі? Споруди, які входять до ансамблю.

11. Види мистецтва, використані у споруді.

12. Значення цієї пам'ятки архітектури для історії та культури країни, в якій вона побудована.

Як описати грошову купюру

-         Хто зображений на даній купюрі? Що ви знаєте про цю особу?

-        Яка будівля вміщена на звороті? Що вам відомо про її спорудження та історію?

-        Поясніть, який зв'язок є між малюнками, розміщеними з обох сторін.

-         Що вам  відомо про час появи даної купюри? Дайте коротку характеристику цьому періоду.

-         Якби ви були причетні до карбування грошей, кого б ви зобразили на них? Обгрунтуйте.

Вчись доводити свою думку!

Доведення, доказ – визначення істинності твердження шляхом встановлення його необхідного зв’язку з іншими твердженнями, прийнятими за істинні. Доведення полягає у висуванні тези (положення, що доводиться), всіх інших можливих гіпотез і віднайденні аргументів – істинних тверджень, що впливають на ймовірність гіпотез. Доведення завершено, якщо жодна гіпотеза, крім тези, неможлива.

Доведення відбувається за такою схемою:

1. Пригадування послідовності доведень і аргументів, міркування, висновки.

2. Визначення висновків, що будуть проводитись.

3. Визначення джерел, якими будуть користуватись для аргументації власних висновків.

4. Виділення суттєвих фактів, що підтверджують висновки, та їх систематизація, логічна побудова свого доведення і пов’язування із висновками.

5. З’ясування, чи всі аргументи вичерпані.

Як виконувати домашню роботу

         Домашня навчальна робота – форма організації навчання, самостійна поза уроками робота учнів з виконання навчальних завдань. Вона включає вивчення навчального матеріалу, який пояснюється на уроці, самостійне вивчення навчального матеріалу, проведення дослідної роботи, виготовлення наочних посібників, написання творчих робіт тощо.

1. Спочатку продумай всю роботу.

2. Приготуй все необхідне і прибери зайве, прийми зручне положення.

3. Якщо матеріал великий за обсягом, поділи його на частини, знайди головне в кожній з них, зроби подумки обробку матеріалу відомими тобі способами; працюй за планом не поспішаючи.

4. Роби перерву для перепочинку.

5. Наприкінці роботи перевір, чи все зроблено правильно.

6. Необхідні умови виконання домашньої роботи: визначити робоче місце, наявність підручників, свіже повітря і тиша, добре освітлення.

Як писати твір-роздум у жанрі есе

ЕСЕ (франц. essai - спроба, проба, нарис), літературна форма, невеликий прозаїчний текст, що виражає підкреслено індивідуальну точку зору автора. Завданням есе, на відміну від розповіді, є інформація або пояснення, а не драматичне зображення або переказ якої-небудь життєвої ситуації. Есе досягає своєї мети за допомогою прямого авторського вислову, для чого не вимагається створення ні вигаданих персонажів, ні сюжету, що пов'язує їх.

1.  Розпочинаючи роботу над твором, ґрунтовно продумайте його тему.
2.  Викладаючи в есе свої думки, не забувайте, що воно не претендує на вичерпне      трактування теми.
3.   Стежте за тим, щоб ваші думки були власні.
4.   Визначте свої враження з конкретного питання.
5.   Викладайте свої думки логічно.
6.   Дбайливо ставтеся до художньої форми есе.
7.   Виражайте суб`єктивну думку.
8.   Продумайте, щоб есе було філософського або публіцистичного характеру.
9.  Формулюючи речення, намагайтеся використовувати свіжі метафори, афоризми.
10.  Визначте головну ідею твору – есе.

  Порада щодо аналізу  історичних документів

Робота з документом – один з видів діяльності вчителя й учнів у процесі навчання історії. Дослідження історичних джерел може відбуватися різними шляхами, які, відповідно, вимагають використання різних видів лабораторно-практичних (дослідницьких) робіт.

Під час аналізу джерела знайдіть відповідь на запитання:

1. Хто? Хто зробив чи написав це? Яку посаду він/вона обіймає, яке займає становище?

2. Що? Про що воно нам розповідає? Про що воно нам не розповідає?

3. Коли? Коли це було написано? Який історичний контекст? Які особливості того періоду або ідеї могли вплинути на автора?

4. Де? Де ці події мали місце або чого вони стосуються?

5. Чому? Чому це було зроблено чи написано? Чи існувала якась конкретна причина? Чи можна розкрити цю причину шляхом читання між рядків:

1)   визначення, на яку аудиторію розрахована робота;

2)   аналізу мови та стилю, які були використані у роботі?

6. Як? Яким чином воно було побудоване чи зведене разом? Як його можна порівняти з іншими доступними джерелами?

Порада як правильно аналізувати історичний текст

1. Що це за документ, вид документа:

      1)   запис у щоденнику;

      2)   лист (приватний чи офіційний);

      3)   спогади;

      4)   публічне звернення чи заклик;

      5)   політичний документ (звіт, протокол, резолюція, урядова постанова,                        декларація тощо);

      6)   дипломатичне послання, акт, нота; уривок з історичного дослідження?

2. Хто є автором/авторами документа (приватна особа, офіційна, анонім)?

3. Яка політична, національна, етнічна, службова приналежність автора? Яким чином це впливає на його ставлення до подій?

4. Чи є в документі інформація, яка підтверджує, що він базується на особистому досвіді чи на причетності автора до згадуваних подій?

5. Чи був автор очевидцем того, що сталося, або ж брав безпосередню участь у подіях?

6.  Чи є в документі які-небудь факти, які допомагають робити висновок щодо мети появи документа? Кому адресований текст?

7. Коли з’явилося джерело? Чи був документ написаний у той час, коли сталася подія, відразу після неї чи декілька днів, тижнів, місяців чи навіть років по тому?

8. Автор просто повідомляє про ситуацію, передає інформацію або описує те, що сталося, чи ж документ містить також погляди, висновки і рекомендації?

9. Чи намагається автор дати об’єктивний та осмислений опис того, що сталося?

10. Чи є в документі які-небуть твердження чи фрази, які свідчили б про уподобання чи упередження автора проти якої-небудь групи людей чи точки зору?

11. Чи є в тексті факти, що дозволяють вам вважати цей документ достовірним джерелом інформації?